Що таке ПТСР?
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це стан, що розвивається після сильного стресового або травматичного досвіду. Це може бути одинична подія (аварія, напад, катастрофа) або тривалий стрес (бойові дії, домашнє насильство, знущання).
ПТСР – це не ознака слабкості, а результат змін у роботі мозку, коли травматичні спогади залишаються «активними» та викликають сильні реакції навіть тоді, коли загроза вже минула.
Основні симптоми ПТСР
-
Нав'язливі спогади (інтрузії)
- Спонтанні спогади або образи травматичної події, які важко контролювати
- Кошмари або повторювані сни про травму
- Флешбеки (відчуття, ніби подія відбувається знову)
-
Уникання
- Відмова говорити про травму або думати про неї
- Уникання місць, людей чи ситуацій, що нагадують про подію
-
Негативні зміни у мисленні та настрої
- Постійні почуття провини, сорому або безнадійності
- Втрата інтересу до улюблених занять
- Відчуття відчуженості від інших
-
Гіперактивація (надмірна збудженість)
- Гіпернастороженість (почуття небезпеки навіть у безпечному середовищі)
- Дратівливість або агресія
- Проблеми зі сном
ПТСР у дітей може проявлятися інакше, ніж у дорослих.
-
Особливості поведінки:
- Повторювана гра, яка відтворює травматичний досвід
- Регрес у поведінці
- Сильна тривога при розлуці з батьками
-
Тілесні симптоми:
- Часті головні болі або біль у животі без медичних причин
- Проблеми зі сном, нічні страхи
-
Емоційні реакції:
- Надмірна роздратованість або агресивність
- Байдужість або уникання спілкування
У підлітків ПТСР може проявлятися у вигляді саморуйнівної поведінки, зловживання психоактивними речовинами або соціальної ізоляції.
Як допомогти людині з ПТСР?
- • Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)
- • У дітей застосовується терапія, орієнтована на травму (TF-CBT), яка включає гру, малювання та адаптовані методи роботи з емоціями.
- • Медикаментозна терапія в разі потреби
- • Методи самодопомоги:
- Розвиток навичок усвідомленості та релаксації
- Регулярна фізична активність
- Підтримка близьких
ПТСР – це не просто реакція на стрес, а екстремальна реакція у разі загрози життю людини. Зазвичай він починає проявлятися не одразу, а приблизно через 6 місяців після пережиття травматичної події. Тому, якщо помічаєте червоні прапорці у поведінці рідних чи близьких, варто якомога швидше звернутися за допомогою. З правильним підходом людина може повернути контроль та покращити якість життя.
